Все для вчителя

Про проведення Першого уроку

Лист МОН № 1/12816-23 від 28.08.23 р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/12816-23 від 28 серпня 2023 року

Департаменти (управління) освіти і
науки обласних, Київської міської
державної адміністрації

Про проведення Першого уроку

29 серпня в Україні відзначається День пам'яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенитет та територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму военнослужбовців та добровольців, які віддали життя за батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам'яті полеглих захисників України є священним обов'язком держави та суспільства.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 11 липня 2023 року № 617-р затвердив план заходів із відзначення у 2023 році цієї пам'ятної дати. Планом передбачено проведення національно-патріотичних заходів у закладах освіти, зокрема Першого уроку, присвяченого захисникам України.

Заходи, присвячені Дню пам'яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенитет та територіальну цілісність України, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та/або на рівні класу.

Рекомендовані форми проведення:

  • екскурсії до місць пам'яті, пов'язаних із військовою звитягою Українського народу;
  • дискусійні майданчики;
  • урок-презентація «Україна – мати. Вмій її захищати;
  • літературна майстерня / усний журнал;
  • конкурс плакатів "Героям слава!";
  • спортивні змагання «Естафета мужності» тощо.

Під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу рекомендуємо приділити особливу увагу таким питанням: тяглість українських військових традицій від давнини до сьогодення; гідне вшанування бойового подвигу, звитяги, самовідданості громадян, які посвятили свою життя служінню Українському народу; посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі; збереження та розвиток національних військових та обрядовобутових традицій; популяризація серед української молоді військової справи та здорового способу життя, фізичної культури.

Орієнтівна тематика Першого уроку та інших заходів присвяченого захисникам України.

  • «У єдності наша сила»,
  • «З відданістю Україні в серці»,
  • «Українські звитяжці. Історичне подорож у годині. Славетні імена України»,
  • «Ніні – вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козачки»,
  • «Ніхто, крім нас!»,
  • «Бійці невидимого фронту: снаряд чи слово?»,
  • «Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним»,
  • «Україна у моєму серці!»,
  • «Волонтер – мирний воїн»,
  • «Берегиня чи амазонка? Жіноче обличчя війни»,
  • «Національна самоідентичність і народні традиції українців»,
  • «Історії героїв війни: «Ми боремося за українську землю»,
  • «Мужність і відвага крізь покоління».

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходів, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; можливості забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання.

Під час підготовки до Першого уроку та інших заходів, присвячених захисникам України, пропонуємо скористатися Методичними рекомендаціями для закладів освіти до Дня пам'яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, розробленими Українським інститутом національної пам'яті.

Додаток: на 17 арк .

Заступник Міністра Андрій Сташків

Щодо організації освітнього процесу в закладі загального середнього освіти

Лист Директорату шкільної освіти МОН № 4/3149-23 від 09.09.23 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДИРЕКТОРАТ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

№ 4/3149-23 від 09 вересня 2023 року

Щодо організації освітнього процесу
в закладі загального середнього освіти

За результатами розгляду запиту на отримання публічної інформації від 04.09.2023 № ЗПІ-П-1044/0-23 щодо організації освітнього процесу в закладі загального середнього освіти в межах компетенції повідомляємо.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту, 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середнє освіту. Учні розподіляються між класами (групами) керівником закладу освіти.

Проте слід зазначити, що під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» зупиняється дія положення частини другої статті 12 цього Закону щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім отримання освіти за очною (денною) або вечірньою формою.

Також зупиняється дія положення частини п'ятої статті 12 Закону, де зазначено, що початкова школа може забезпечувати отримання початкового освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з'єднаному класі (класі-комплекті) або у різних класах.

У листі Міністерства освіти і науки України № 1/12186-23 від 16.08.2023 «Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загального середнього освіти» зазначено, що відповідно до рішень обласних, Київської міської військових адміністрацій та засновників закладів освіти навчання може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним режимом) залежно від можливостей фонду захисних споруд у цих закладах. Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації у кожному населеному пункті.

Заклади освіти наділені автономією, що полягає у їх самостійності, незалежності тавідповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та в межах, визначених Законом України «Про освіту » .

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України «Про повне загальне середнє освіту» організація освітнього процесу та діяльності закладу загального середнього освіти належить до повноважень його керівника. Зокрема, керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти; забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про повне загальне середнє освіту» заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повного загального середнього освіти. Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти. Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

Ст о. генерального директора Тетяна Балашова


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/13749-23 від 12 вересня 2023 року

Департаменти (управління) освіти
та науки обласних, Київської міської
(військових) державних адміністрацій

Заклади післядипломної
педагогічної освіти

Про інструктивно-методичні
рекомендації щодо викладання
навчальних предметів/інтегрованих
курсів в закладах загального середнього
освіти у 2023/2024 навчальному році

Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів в закладах загального середнього освіти у 2023/2024 навчальному році, підготовлених спільно з Державним науковим установом «Інститут модернізації змісту освіти».

Також інформуємо, що чинними залишаються Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів в закладах загального середнього освіти у 2022/2023 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 № 1/9530-22 ), та Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загального середнього освіти в умовах воєнного стану в Україні, ухвалені наказом Міністерства освіти і науки України 15 травня 2023 р. №563 .

Просимо довести інформацію до відома керівників закладів загального середнього освіти та педагогічних працівників.

Заступник Міністра Андрій Сташків

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів в закладах загального середнього
освіти у 2023/2024 навчальному році

У 2023/2024 навчальному році пріоритетними є такі напрямки освітньої діяльності:

  • продовження реформи загального середнього освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа» – впровадження у 6 класах нового Державного стандарту базового середнього освіти (далі – Державний стандарт);
  • подолання втрат у навчанні, зумовлених спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією Росії на території нашої держави;
  • посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, розвиток навичок інформаційної гігієни під час війни;
  • просвіта з питань особистої безпеки;
  • психологічна підтримка всіх учасників освітнього процесу.

У 2023/2024 навчальному році продовжується поетапне впровадження Державного стандарту базового середнього освіти (далі – Державний стандарт), відповідно учні 6 класів закладів загального середнього освіти переходять на нову модель навчання.

Впровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування учнями/учнями ключових компетентностей та скрізних умінь, визначених Законом України «Про освіту» , та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа».

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов'язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загального середнього освіти.

В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм та/або навчальних програм), що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, в тому числі навчальні програми курсів за вибором.

Відповідно до навчального плану заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загального середнього освіти серед тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (програми розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки та Інституту модернізації змісту освіти за посиланнями:

( https://mon.gov.ua/ru/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkolizaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022

https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/ ).

Сукупність модельних та/або навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учащимися результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Отже кожна модельна навчальна програма є важливою складником освітньої програми закладу освіти.

Керуючись законодавством (стаття 11 Закону України «Про повне загальне середнє навчання» ) привертаємо увагу керівників закладів освіти, які педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повного загального середнього освіти і не можуть змінювати їх у середині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу, оскільки кожна з модельних навчальних програм має особливості щодо реалізації вимог стандарту до результатів навчання на адаптаційному циклі. Водночас, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі повного загального середнього освіти у 2023 році (і в подальших роках), можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторів.

Інформуємо, що строк дії грифу окремих модельних навчальних програм скорочено у зв'язку зі внесенням змін. У 2023 році наказом Міністерства надано гриф оновленим програмам:

  • Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загального середнього освіти (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л.);
  • Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.);
  • Модельна навчальна програма «Українська література. 5–6 класи» для закладів загального середнього освіти (за науковою редакцією Яценко Т. О., авт. кільк. .А., Овдійчук Л. М., Тригуб І. А., Дячок С. О. Макаренко В. М.);
  • Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загального середнього освіти (авт. Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П. , Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.);
  • Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загального середнього освіти (авт. Волощук Є. В.);
  • Модельна навчальна програма «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи» для закладів загального середнього освіти (авт. Яценко Т. О., Тригуб І. А.);
  • Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та благополуччя. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.);
  • Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та благополуччя. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О. І., Дяків В. Г., Волощенко О. В., Гриньова М. В., Козак О. П., Овчарук О. В., Седоченко О. Б., Сорока І. З., Страшко С. В.);
  • Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та благополуччя. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Хитра З. М. Романенко О. А);
  • Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та благополуччя. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гущина Н. І., Василашко І. П.).

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти конкретизуються в навчальні програми. З цією метою педагоги можуть у модельній навчальній програмі на власний розсуд зазначити кількість годин, необхідну для проведення послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) та видів навчальної діяльності учнів. Також педагоги можуть використовувати навчальні програми, розроблені на основі модельних авторських колективів відповідної програми, де авторами програми визначено кількість годин, необхідну для проведення послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) ) та видів навчальної діяльності учнів.

Вчитель може розробити навчальну програму предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів) на основі обраної модельної навчальної програми. При цьому педагоги можуть вносити зміни до пропозицій модельної навчальної програми зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, з урахуванням підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема:

  • доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;
  • розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт;
  • вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може сягати 20%.

Також вчитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Вчитель може протягом навчального року вносити зміни в календарно-тематичне планування, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється учителем у довільній формі, в тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарнотематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загального середнього освіти міста, району чи області не передбачено законодавством.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання у педагогічну діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів , насамперед методик компетентнісного навчання

Інформуємо, що вступив в силу Порядок здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 05 червня 2023 року № 675 , який був зарегистрирований у Міністерстві юстиції України 17 липня 2023 р. за №1203/40259 (далі – Порядок). Відповідно до Порядку гриф надається навчальним програмам у сфері дошкільної освіти, навчальним програмам з психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи, модельним навчальним програмам, навчальним програмам з навчального предмета, курсу за вибором, розробленим не на основі модельних навчальних програм (окрім навчальних програм релігійного спрямування).

Керуючись Порядком, звертаємо увагу керівників закладів освіти, що програми курсів за вибором повинні мати відповідний гриф і входити до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання в закладах загального середнього освіти.

З переліками рекомендованої літератури можна ознайомитися за посиланнями:

  • у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням на українській мові ;
  • у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням на українській мові ;
  • в закладах загального середнього освіти, де є класи (групи) з навчанням на мовах національних меншин ;
  • в закладах загального середнього освіти для осіб з особливими освітніми потребами ;
  • з психології та педагогіки .

У Переліках для окремих підручників та посібників, які можуть використовуватися в освітньому процесі, зазначено кілька років надання висновку про гриф у зв'язку зі зміною його рядка дії або розгляду оновленого видання.

Відповідно до законодавства педагогічні працівники, зокрема, мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, вільний вибір форм, методів та засобів навчання, що відповідають освітній програмі. Разом з тим, під час добору навчальної літератури для використання в освітньому процесі в новому навчальному році педагогічним працівникам слід враховувати, що до деяких навчальних програм в останній час було внесено зміни та доповнення, що, відповідно, не відображено у підручниках та посібниках попередніх років видання. З огляду на вказане, рекомендуємо для викладання певних тем використовувати матеріали електронних версій підручників або інші додаткові матеріали.

Привертаємо увагу, що за результатами розгляду комісій Переліки постійно доповнюватимуть нові назви, оновлюватимуться з урахуванням строку дії грифу, наданих навчальній літературі та навчальним програмам Міністерства освіти і науки України.

Переліки є доступними для ознайомлення в режимі онлайн .

Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов'язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди всіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

У навчальному плані освітньої програми зазначається перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси вибіркового освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів. Розподіл годин між освітніми галузями в навчальному плані має бути увідповіднено із загальним обсягом навчального навантаження, визначеним в освітній програмі закладу на рівні року навчання та адаптаційного циклу в цілому.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освіти заклад освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

Кількість навчальних годин, визначена в навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь. Наприклад, вивчення іншої іноземної мови може здійснюватися за рахунок резервних навчальних годин. У такому разі години на її вивчення не враховуються у кількість навчальних годин на вивчення мовнолітературної освітньої галузі. Тобто в навчальному плані на вивчення мовнолітературної освітньої галузі може бути виділено максимальне кількість годин (13 навчальних годин на тиждень) плюс години на вивчення іншої іноземної мови (2 години на тиждень) та загальна кількість навчальних годин на вивчення відповідних предметів становитиме 15.

У разі впровадження міжгалузевих інтегрованих курсів у навчальному плані зазначається назва міжгалузевого інтегрованого курсу (окремою рядком) та кількість годин на тиждень у класах. В освітній програмі закладу освіти (загальної частини) зазначається за рахунок яких годин (додаткових чи резервних) здійснюватиметься вивчення міжгалузевого інтегрованого курсу

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють відповідно до додатку 2 Порядку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 . Клас може ділитися на групи:

  • при вивченні української та іноземної мов за умови наявності у класі понад 27 учнів;
  • під час вивчення у 5 - 6 класах інтегрованого мовнолітературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому неділю навантаженню для вивчення української мови;
  • при проведенні практичних зайняття інформатики з використанням комп'ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;
  • при проведенні уроків з трудового навчання, технологій (окрім для хлопців та дівчат) за умови наявності у класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі;
  • при проведенні уроків з фізичної культури у 10 – 11 класах (окрім для юнаків та дівчат) за умови наявності у класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі.

Українська освіта у 2020-2022 роках зіштовхнулася із значними викликами. Зміна форми отримання освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

З метою виявлення втрат у навчанні рекомендуємо на початку навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнної години самостійно або з використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання». Це дозволить з'ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування та організації подальшого освітнього процесу.

У календарно-тематичному плануванні необхідно передбачити достатню кількість навчального часу для повторення та проведення діагностування результатів навчання за попередній рік. Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку та не враховуються під час оцінювання за перший семестр.

В рамках ініціативи «Збереження доступу до шкільного освіти», що впроваджується в рамках проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), розробляються діагностувальні тести як допоміжний інструмент для встановлення результатів навчання та виявлення прогалин у навчанні. На сьогодні на платформі Всеукраїнської школи онлайн розміщено діагностувальні тести з таких предметів: українська мова, математика – для 5 та 7 класів; історія України, географія, фізика – для 8 класів; українська мова, алгебра, геометрія, фізика, географія, історія України – для 9 класів; географія, фізика – для 10 класів Діагностувальними тестами можуть скористатися вчителі для виявлення навчальних втрат та учні для самооцінювання.

Результати діагностування необхідно використовувати для коригування календарно-тематичного плану вивчення предмета/інтегрованого курсу. Залежно від готовності здобувачів освіти оволодівати програмним матеріалом вчитель може розширити (збільшити) тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» для подолання виявлених труднощів та відповідно ущільнити програмний матеріал, який має вивчатися чи опрацьовувати нові тематичні блоки, але перші уроки, виділені опрацювання теми, присвячувати повторенню тих тем попереднього класу, на яких базується вивчення нової теми. Отже, календарно-тематичний план протягом навчального року може змінюватися залежно від результатів навчального поступу учнів.

За результатами Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Водночас, дослідження вказує на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідні для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання. Для таких учнів надлуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним.

Одним із варіантів запобігання освітнім втратам може бути проведення компенсаторних зайнять як для класу, так і для окремої групи школярів чи зведеної групи класів однієї паралелі після завершення семестру та навчального року, а також у період літніх канікул. Такі заняття повинні організовуватися за добровільною згодою всіх учасників освітнього процесу та орієнтовані насамперед на тих учнів, які бажають підвищити результати своїх навчальних досягнень. Також з цією метою можуть створюватися гуртки в закладах позашкільного освіти, в яких діти навчатимуться за коригувальними програмами (експрес-курсами) з навчальних предметів/інтегрованих курсів, та використовуватимуться можливості літніх таборів.

Міністерством спільно з ЮНІСЕФ розроблено рекомендації щодо організації програм з надання освітніх втрат для громадських організацій, закладів освіти, органів управління освітою та інших організацій, які вже впроваджують або планують впроваджувати програми з надання освітніх втрат .

Міністерством освіти і науки спільно з українським інститутом розвитку освіти розроблено методичні рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення українського мови в 5-11 класах закладів загального середнього освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 15 липня 2023 р. № 1/12131-23 ) .

Зазначені рекомендації пропонуються для організації вивчення української мови тими учнями, які протягом тривалого періоду пропустили навчання або навчалися не за українськими освітніми програмами Інститутом педагогіки НАПН України з урахуванням зарубіжного досвіду навчання молодших школярів» та «Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті».

Звертаємо увагу, що під час організації дистанційного та змішаного навчання слід виважено обирати електронні освітні ресурси, враховуючи їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загального середнього освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів.

Як відповідь на виклики, пов'язані з пандемією COVID-19, з метою забезпечення рівного доступу до якісного шкільного освіти для всіх українських школярів та школярок, незалежно від їхнього місця проживання та наявних ресурсів, стратегічною необхідністю забезпечення сталості та якості навчального процесу Міністерство освіти і науки науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України запустили освітню вебплатформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» (далі – ВШО).

Зараз, в умовах воєнного стану, платформа ВШО стала ще більш актуальною: використання навчальних матеріалів, розміщених на платформі, в освітньому процесі сприятиме рівному доступу до освіти школярів, які перебувають на території України, зокрема на тимчасово окупованих територіях, чи за кордоном. Також ці освітні матеріали будуть корисними і для вчителів: для підготовки уроку чи організації змішаного навчання.

ВШО – це онлайн-ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів з освітніми матеріалами для учнів та педагогічних працівників, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам. Організацією проведення експертизи опікується Експертна рада з питань наповнення вебплатформи дистанційного навчання "Всеукраїнська школа онлайн освітніми матеріалами".

Наразі на платформі розміщено освітні матеріали для учнів 5-11 класів, кожен урок складається з відеолекції тривалістю від 5 до 15 хвилин, конспекту уроку, тестових завдань, додаткових матеріалів. У межах курсу передбачено тематичне оцінювання та підсумкове оцінювання курсу. Усі матеріали відповідають державним програмам. Також на платформі є можливість відслідковувати навчальний прогрес учнів та учениць.

Планується створення уроків для початкової школи. Наразі на платформі розміщено покликання на мобільне застосування з уроками української мови та математики, створених проектом War child, та покликання на мобільне застосування для соціально-емоційного навчання "Віздом. Світ емоцій" для початкової школи.

На платформі розміщено методичні матеріали з організації дистанційного та змішаного навчання на базі ВШО (перекладені на 14 європейських мов), методичні матеріали з інфомедійної грамотності від проекту IREX.

Державний стандарт базового середнього освіти містить значний медіаосвітній потенціал. Аналіз методичного потенціалу модельних навчальних програм та підручників для 5–6 класу з усіх освітніх галузей пропонується у посібнику «Медіаосвіта в Державному стандарті базового середнього освіти (5–6 класи)», в якому авторський колектив детальніше зупиняється на особливостях інтеграції медіаосвіти в мовно-літературній, громадянській, історичній та природничій освітній галузях.

Академія української преси у 2023 році презентувала нове видання — «Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнної години».

Ключова ідея посібника: інформаційна гігієна невід'ємна складова медіаосвіти, яка має свої критерії; насамперед потрібно навчати дітей, і тих, хто їх навчає. Посібник «Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнної години» положень закріпити у свідомості освітян мотивацію: враг є як на полі бою, так і в інфопросторі. Розуміння механізмів і принципів медіаконтенту, формування світогляду та цінностей — це надважливий захист і відповідь агресорові. Інформаційна війна безпосередньо супроводжує військовий конфлікт і безпосередньо впливає на його результат.

Вчителям історії та громадянського освіти, які прагнуть засвоїти додаткові можливості для практичної роботи з формування медіаграмотності у здобувачів освіти за умов інформаційно-ідеологічного протистояння рекомендуємо навчально-методичний посібник « Медіаосвіта у вогні. Методичні рекомендації для вчителів курсу «Громадянська освіта»/«Історія» . Запропоновані у посібнику матеріали спрямовані на системне та свідоме засвоєння методик критичного мислення та декодування дезінформації та пропаганди.

В умовах повномасштабної військової агресії Академія української преси започаткувала на Тулбоксі для вчителів (уроки вправи, заняття, до яких інтегровані елементи медіаграмотності) нову рубрику «Медіаграмотність в умовах війни». Зокрема розроблено вправи на розвиток критичного мислення з елементами медіаграмотності на тему війни на уроках у початковій школі.

Повномасштабна війна російської федерації проти України критично впливає на стан психологічного здоров'я учасників освітнього процесу та безпосередню організацію навчання. За останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти (за результатами Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни ) майже вдвічі у порівнянні з початком лютого 2022 року збільшилася кількість учнів/учениць, які відчуваються тривожно, напружено, у півтора рази — стомлено).

Рекомендуємо вчителям під час уроку впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштувати здобувача освіти на урок, на плідну роботу, завдяки чому буде створюватися сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації

Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Вчитель має сам визначити, коли і в котрій годині провести психологічну хвилинку. Рекомендуємо для практичного використання навчально-методичний посібник «Психологічна хвилинка» . Посібник містить 108 коротких, але ефективних відеотренінгів.

Звертаємо увагу керівників закладів освіти , що відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у харчуванні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» не менше 10 відсотків загальної кількості академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п'яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, обов'язково повинні бути спрямовані на удосконалення знань, вмінь та практичних навичок в частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» за ініціативи першої леді України Олени Зеленської в рамках Національної програми охорони психічного здоров'я та психосоціальної підтримки розроблено курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» (далі - Курс). Курс створено за моделлю змішаного навчання (blended learning), що включає: 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM. Додаткові матеріали та практичні тренінги допоможуть підвищити професійний рівень педагогічних працівників закладів освіти та опанувати сучасні технології першої психологічної допомоги за методичними посібниками Save the Children, а також ознайомитись з рекомендаціями щодо перенаправлення Міжнародного Постійного Комитету (IASC). Курс отримав схвальний відгук Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Курс вже успішно завершили 31 881 особу. Взяти участь у Курсі можна за покликанням .

Крім того Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено:

  • у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання «Важливі навички в період стресу», на основі методики Всесвітньої організації здравоохранения (ВООЗ). (взяти участь у спецкурсі можна за покликанням ;
  • спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очнодистанційної форми навчання «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу» .

Особливості викладання навчальних предметів у 2023/2024 навчальному році наведено у додатках 1 – 13 до інструктивно-методичних рекомендацій.

  • Початкова освіта
  • Українська мова (5-6 класи)
  • Мова та література корінних народів, національних меншин (6 клас)
  • Іноземні мови
  • Освітня галузь суспільствознавство
  • Математична освітня галузь (5-6 класи)
  • Інформатична освітня галузь
  • Природнича освітня галузь
  • Здоров'я, безпека та добробут (5-6 класи)
  • Мистецька освітня галузь (5-6 класи)
  • Технології (5-6 класи)
  • Освітня галузь "Фізична культура"
  • Захист України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/17310-23 від 03 листопада 2023 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних,

Київської міської
військових адміністрацій

Керівникам закладів
загальної середньої освіти

Щодо окремих питань
організації освітнього процесу
в умовах воєнного стану

Шановні колеги!

До Міністерства освіти і науки України надходять чисельні звернення щодо окремих питань організації освітнього процесу в закладах загального середнього освіти, зокрема у разі увімкнення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.

Наголошуємо, що в умовах воєнного стану одним із пріоритетних завдань держави є збереження життя та здоров'я її громадян, особливо дітей, та забезпечення їх доступу до освіти.

Відповідно до статті 57 1 Закону України «Про освіту» державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти , в тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану Україні чи окремих її місцевостях, оголошених в установленому порядку (особливий період), були змушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на годину особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбезпечнішою для його учасників.

Листом від 16.08.2023 № 1/12186-23 Міністерство освіти і науки України поінформувало керівників обласних, Київської міської військових адміністрацій про особливості організації 2023/2024 навчального року в умовах правового режиму воєнного стану.

Освітній процес у закладах загального середнього освіти у 2023/2024 н. р., відповідно до рішень обласних, Київської міської військових адміністрацій та засновників закладів освіти, може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним режимом) залежно від можливостей фонду захисних споруд цих закладів.

Міністерство освіти і науки України наголошує, що освітній процес в умовах воєнного стану повинен бути орієнтований, перш за все, на створення безпечних умов навчання.

При організації освітнього процесу, незалежно від обраної форми (очної, дистанційної, змішаного режиму), в разі увімкнення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення потрібно забезпечити безумовне переривання навчання. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільної захисту та перебувати там до скасування тривоги, за можливості продовжуючи навчання в укритті.

Після відбою тривоги рекомендуємо продовжити освітній процес з урахуванням необхідного корегування, зокрема шляхом внесення змін до календарно-тематичних планів в межах розкладу навчальних зайнятостей, затвердженого керівником закладу освіти.

Механізм забезпечення здобуття повного загального середнього освіти за дистанційною формою визначено Положенням про дистанційну форму здобуття повного загального середнього освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115 , зарегистрированим у Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року .

Дистанційне навчання може передбачати навчальні (в тому числі практичні, лабораторні) заняття, вебінари, онлайн-форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проектну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу, визначені освітньою програмою закладу освіти ( навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів).

Спілкування між суб'єктами дистанційного навчання під час навчальних зайнятостей, консультацій, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному чи асинхронному режимі.

Звертаємо увагу, що при проведенні навчального заняття у синхронному режимі, у разі увімкнення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, педагогічні працівники повинні припинити урок та закцентувати увагу школярів на необхідності прослідування учасників освітнього процесу до безпечного місця, де за можливості відповідних технічних умов можна продовжити навчання.

З метою забезпечення неперервності освітнього процесу у разі частого оголошення сигналу «Повітряна тривога», зокрема в закладах загального середнього освіти, розміщених на прифронтових територіях, пропонуємо застосовувати асинхронний режим проведення навчальних зайнять.

Наголошуємо, що питання безпеки учасників освітнього процесу має бути на першому місці при визначенні формату проведення навчальних зайняття у школі.

Просимо поінформувати керівників закладів освіти про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників під час освітнього процесу в закладі освіти.

З повагою
Заступник Міністра Андрій Сташків

2018  рік
Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати